Шевченкова ідея України і месіанська логіка «Книг Буття українського народу» Миколи Костомарова

Боковая панель статьи

PDF (Українська)
Опубликован: Apr 11, 2018
Ключевые слова:
Кирило-Мефодіївське братство, «Книги буття українського народу», «Книги народу і паломництва польського», літературний вплив, непряма полеміка, українське літературне відродження, слов’янство, слов’янська ідея, християнство, національна ідея

Основное содержимое статьи

Володимир Мовчанюк

Аннотация

Предметом нашого розгляду є голов- ний твір Кирило-Мефодіївського братства «Книги буття українського народу» – відображення української духовної ситуації се- редини 1840-х, квінтесенція української думки, наснаженої візією національного відродження. Оскільки в численних дослідженнях цього твору вказувалося на його зв’язок з працею А. Міцкевича «Книги народу і пілігримства польського» й наголошувалася очевидність факту безпосереднього її впливу на М. Ко- стомарова (щоправда цим не заперечувалася оригінальність його поглядів на ті чи інші подій історії людської цивілізації, минувшину України, перспективу її відроджен- ня й особливу роль у словянському світі), вважаємо, що цей вплив дуже перебільше- но, що, може, навіть применшує його як витвір української інтелектуальної еліти. Схожість жанрової форми цих творів зумов- лена спільною їх темою (предметом роз- гляду). Це давало Костомарову можливість непрямої дискусії з польським мислителем як щодо потрактуваня певних історичних подій і постатей, так і щодо вузлової ідеї – месіанської ролі польського народу в християнському світі. Бо за християнськими чеснотами і моральними підставами в ролі миротворця й носія ідей братолюбія, прав- ди й волі, у межах слов’янського світу, Ко- стомаров бачив український народ. «Книги буття» – чи не найпізніший документ Кирило-Мефодіївського брат- ства, напрацювання, завершене під кінець 1846. На його ідеології відбилися дискусії у вузькому колі братчиків (Гулак, Білозерський, Шевченко), їх листу- вання (зокрема, листи Куліша до Костомарова), а найбільше – літературні тво- ри Шевченка і Куліша. Головною передумовою його постання була атмосфера духовного піднесення, що почалося з виходом «Кобзаря». «Книги буття» – це також відгук на ширення в Україні слов’янської ідеї, що набувала смислу націо- нального відродження. Активну зацікавленість слов’янством виявляли тоді Срезневський, Бодянський, Куліш, Костомаров, Білозерський, Гулак та ін. Вагоме українське (україноцентричне і доволі критичне) слово в цих дискусіях – Шевченкові «Єретик», «І мертвим, і живим». Важливим складником суспільно-історичних і політичних візій братчиків було розуміння Христового слова правди і волі як найдієвішого чинника прогресу людської цивілізації (Шевченко, Костомаров, Білозерський). Останні у християнстві бачили єдиний шлях вирішення суспільних проблем. У листовній дискусії з Костомаровим (лист від 27.06.1846) Куліш наполягав на пріоритеті національної ідеї над християнською. Та чи не найголовнішою мотивацією написати пропагандистський твір, у якому поєднати християнську і національну ідею, надати українській мові пророчого біблійного стилю, було спілкування з Шевченком, сміливе слово правди його поезії. Образ України, поневоленої, але не переможеної, бо вона боролась і вірила, що «встане / Правда на сім світі» («Чигрине, Чигрине»), можливо, й визначив логіку месіанської ідеї України у «Книгах буття українського народу» Костомарова.

Информация о статье

Выпуск
№ 10 (2017): Shevchenko Studies
Раздел
Статті

Библиографические ссылки

Возняк М. Кирило-Методіївське братство. / М. Возняк – Л.: Накладом фонду «Учітеся, брати мої», 1921. – 240 с.

Марковський М. Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство. / М. Марковський // Записки Історично-філологічного відділу ВУАН. – 1924. – Кн. 4.

Міяковський В. Шевченко і Костомаров. / В. Міяковський // Зарубіжне шевченкознавство (з матеріалів ВУАН). – Частина 2. – Хроніка 2000. – Автори проекту А. В. Толстоухов,

Л. В. Губерський. – К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2011. – 447 с.

Козак С. Українська змова і месіанізм. Кирило-Мефодіївське братство. Переклад і редакція Миколи Лесюка. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – 253 с.

Зайцев П. «Книги битія», як документ і твір. / П. Зайцев // Наше минуле. – 1918. – № 1.

Дзюба І. Тарас Шевченко. Життя і творчість. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 718 с.

Костомаров Н. И. Автобиография. / Н. И. Костомаров // Автобиография. Бунт Стеньки Разина. / АН Украины. Археогр.комиссия. Институт истории Украины. Отвеств. ред.. П. С. Сохань. К.: Наук. думка, 1992. – 512 с.

Кирило-Мефодіївське товариство: у 3 т. / АН УРСР. Археогр. комісія. Ін-т історії; Центр. держ. іст. архів; редкол.: П. С. Сохань (гол. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1990. Т. 1. Упоряд.

І. І. Глизь (головний упорядник), М. І. Бутич, О. О. Франко. Наук. ред. Г. І. Марахов, В. Г. Сарбей. – К., 1990. – 543 с.

Куліш П. Історичне оповідання. / П. Куліш // Куліш П. Твори: В 2 т. – 2-ге видання.– К.: Наук. думка, 1998. – (Б-ка укр. літ. Укр. нова літ.). Т. 1. Прозові твори. Поетичні твори. Переспі-

ви та переклади / Вст. стаття, упоряд. і приміт. Є. К. Нахліка; Ред. тому М. Д. Бернштейн. – 752 с.

Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Т. Г. Шевченко; Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. – НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – К.: Наук. думка, 2001 – 2014. Т. 1. Поезія 1837–1847. – К., 2001. – 782 с.

Спогади про Тараса Шевченка / Упоряд. і приміт. В. С. Бородіна і М. М. Павлюка; передм. В. Є. Шубравського. – К.: Дніпро, 1982. – 547 с.

Автобиография Николая Ивановича Костомарова. / Н. И. Костомаров // Русская мысль. 1885. – Кн. V.

Куліш П. Повне зібрання творів. Листи. Том І. 1841–1850 / П. Куліш. – Упоряд., коментарі О. Федорук. Відп. ред. С. Захаркін. К.: Критика. 2005. – 648 с.

Листи до Тараса Шевченка / упоряд. та комент.: В. С. Бородіна, В. П. Мовчанюка, М. М. Павлюка ( та ін). – К.: Наук. думка, 1993. – 384 с..

Чижевський Д. Міцкевич і українська література. / Д. Чижевський // Чижевський Д. Філософські твори: У 4-х тт. / Під заг. ред. В. Лісового. – К.: Смолоскип, 2005. – Т. 2. Між інтелектом і культурою: дослідження з історії української філософії. – 264 с.